Шугалевич Ольга Анатоліївна
Вихователь ГПД
Проблемна тема: Гра як засіб навчання і виховання на ГПД.
Моє кредо: Гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній cвіт.
Стаж роботи: 1 рік 5 місяців.
Закінчила Сарненський педагогічний коледж Рівненського державного гуманітарного університету.
Спеціальність - Початкове навчання. Керівник гуртка комп'ютерної підготовки в школі.
Молодший спеціаліст.
Є студенткою 3 курсу РДГУ педагогічного факультету.
Хоббі: люблю вишивати, малювати, танцювати.
Виховний захід
Тема: Гра – подорож «Що означає бути добрим?»
Мета: формувати етичні норми поведінки в суспільстві і спілкування одне з одним; дати уявлення про категорії добра і зла; розвивати емоційно-ціннісну сферу учнів; виховувати людські чесноти. Обладнання: аудіозаписи; плакати та картки з прислів’ями; малюнки казкових героїв; тексти оповідань; картки з рисами характеру; «Пам’ятки культурної дитини».
ХІД ЗАХОДУ
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Слухання пісні Наталії Май
ПІСНЯ НА ДОБРО
Посміхніться, люди, нам єднатись час,
Знаю я, що буде все гаразд,
На усіх і доля й воля в нас одна,
|
Приспів: |
Тож нехай єдина думка нас єдна.
Буде сонце в синім небі й світло у вікні,
А іще чого вам треба розкажіть мені,
Буде сонце й небо синє й щоб там не було Заспіваєм вам уклінно пісню на добро.
Біла скатертина й жито на столі,
Доки пісня лине — то живі і ми,
На усіх молитва Божа в нас одна,
Тож нехай єдина думка нас єдна!
Приспів.
Учитель. Ось ви послухали пісню. Як ви вважаєте, чому буде присвячена наша година спілкування?
— Так, доброті, звичці робити добро.
Звичка — це поведінка, образ дій, схильність, що стали в житті звичайними, постійними. Прислів’я свідчить: «Посієш звичку — збереш характер».
— А що, на вашу думку, означає слово доброта? З чим у вас асоціюється це слово? Що вам відразу спадає на думку, коли ви чуєте слово доброта?
— Бачите, як по-різному ми уявляємо собі це поняття. А щоб краще розібратися, що ж таке справжня доброта, ми вирушимо в незвичайну подорож у світ Доброти.
2. Острів Прислів’їв
Учитель. Ще здавна люди прагнули до добра і ненавиділи зло. І цю думку вони відбили в прислів’ях, які передаються з вуст у вуста. Тому насамперед ми попливемо на острів Прислів’їв.
• Лагідне слово і залізні двері відкриває.
• Тепле слово і в мороз зігріє.
• Добре слово потрібне людині, як хліб і вода.
• Одне приємне слово, наче сад цвіте.
• Мудре слово збережи, а погане — геть жени!
— Про які звички говориться в цих прислів’ях і приказках?
►► Робота в групах
Кожній групі видаються «розсипані» прислів’я. Учням треба зі слів і словосполучень зібрати прислів’я, обговорити в групі, в чому полягає зміст цього прислів’я, а потім усім розповісти про це.
1- ша група. Добре слово людині, що дощ у посуху.
2- га група. Добре слово і залізні ворота відчиняє.
3-
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Місто Ввічливості. Гра «Хвости»
— У ч и т е л ь. З цих прислів’їв ми бачимо, що добро завжди приносить радість усім людям, що Доповніть вірші потрібними словами ввічливості.
Заходить Галя до кімнати,
Забула Галя, що сказати.
Стоїть, мовчить, анітелень,
— Кажи, Галинко: ... («Добрий день»).
Якщо бажаєш висловити подяку,
Промовити потрібно: ... («дуже дякую»).
Коли мене сварять, я намагаюсь Завжди казати чемно: ... («вибачаюсь»).
І в Україні, і в Росії, і в Словаччині
Всі кажуть на прощання:... («до побачення»)
2. Міс Культури. Аналіз ситуацій
Учитель. Обговорювати поведінку інших людей легко. А як би ви самі вчинили в цих ситуаціях?
►► Ситуація 1
Дівчинка обурено скаржилася мамі: «У дворі є такий поганий хлопчик — увесь час зве мене Валькою». «А ти як його звеш?» — запитала мама. — «Я його взагалі ніяк не зву. Я йому просто кричу: “Ей, ти!”».
— Чи правильно вчиняла дівчинка?
(Дівчинка сама повинна звати хлопчика по імені, показуючи йому приклад, а не кричати «Ей, ти!».)
►► Ситуація 2
Хлопчик крикнув перехожому: «Скільки годин?».
— Яких помилок припустився хлопчик?
(1) Потрібно було не кричати, а говорити; 2) Хлопець забув ужити слова ввічливості — «Скажіть, будь ласка»; 3) Правильно говорити «котра година», а не «скільки годин».)
3. Казкова долина. Вікторина
Учитель. Так, непросто, виявляється, бути ввічливою і культурною людиною. Цього необхідно вчитися все життя. А допомагають нам у цьому не лише наші батьки, учителі, але й старі, добрі казки. Наш подальший шлях лежить у Казкову долину. Адже саме в казках добро завжди перемагає зло.
Давайте, діти, згадаємо, які казкові герої творили добрі справи, приносили радість оточенню. А допоможе нам у цьому Казкова скриня. Ми маємо здогадатися, кому належать ці предмети. (Капелюх, фонендоскоп, троянда, квіточка- семицвіточка)
1) Цей казковий герой носив широкополий капелюх. З прекрасною шарманкою він ходив по містах, співом і музикою добував собі на хліб. Він врятував ляльок від злого Карабаса-Барабаса і відкрив для них чудовий театр. (Папа Карло)
2) Лікував звірів і птахів, урятував хворих звірів Африки. (Айболить)
3) Це були улюблені квіти дівчинки, яка виявилася сильнішою за Снігову королеву і врятувала свого друга з крижаного полону. (Герда)
4) Ця дівчинка використала останню пелюстку, щоб допомогти видужати хворому хлопчикові. (Женя з казки «Квіточка-семицвіточка» В. Катаєва)
4. Країна вірних друзів. Читання й обговорення оповідань В. Осеєвої
Учитель. А ви, діти, умієте творити добрі справи, надавати допомогу близькій людині? Ми дізнаємося про це, вирушивши до Країни вірних друзів.
— Спробуйте переробити кінцівку розповіді так, щоб усі були задоволені й щасливі.
ТРИ ТОВАРИШІ
Вітя загубив сніданок. На великій перерві всі діти снідали, а Вітя стояв осторонь.
— Чому ти не їси? — запитав його Миколка.
— Сніданок загубив.
— Погано, -— сказав Миколка, відкушуючи великий шматок білого хліба. — До обіду далеко ще!
— А ти де його загубив? — запитав Мишко.
— Не знаю, — тихо сказав Вітя і відвернувся.
— Ти, напевно, в кишені ніс, а потрібно в сумку класти, — сказав Мишко.
А Володя нічого не запитав. Він підійшов до Віті, розламав навпіл шматок
хліба з маслом і протягнув товаришеві:
Бери, їж!вас оточують. Перший крок до доброти — це добре слово. Тому ми вирушаємо до міста Ввічливості.
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Учитель. Діставшись Доброї землі ви, напевно, зрозуміли, що у кожної людини, великої і маленької, — свій шлях до доброти.
Шлях до доброти — нелегкий, довгий шлях, на якому людину чекають зльоти і падіння, спуски і підйоми, чергування добра і зла. Навчитися бути по-справжньому добрим нелегко. Людина повинна частіше зупинятися і розмірковувати над своїми вчинками.
А я сьогодні всім дякую за теплу, довірчу розмову, за добрі, розумні думки, за творче ставлення до роботи.
Добрі слова — корені.
Добрі думки — квіти.
Добрі справи — плоди.
Добрі серця — сади.
Піклуйтеся про свій сад і не дозволяйте йому заростати бур’янами, наповнюйте його сонячним світлом, добрими словами і добрими справами!